1-е до коринтянРозділ 15 |
1 |
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп. |
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням, |
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням, |
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м. |
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли. |
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам. |
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові. |
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву. |
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона. |
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували. |
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих? |
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес! |
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! |
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. |
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! |
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах, |
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись! |
19 |
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних. |
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих. |
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, |
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу. |
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу. |
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“ |
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться, |
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все. |
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все. |
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться? |
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки? |
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім. |
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“ |
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї! |
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором! |
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“ |
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре. |
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого, |
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його. |
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб. |
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним. |
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою! |
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає, |
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає, |
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. |
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий. |
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. |
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь. |
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. |
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити. |
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. |
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, — |
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось! |
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. |
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“! |
55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? |
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н. |
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. |
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі! |
1 CorinthiansChapter 15 |
1 MOREOVER, my brethren, I declare to you the gospel which I preached to you, and which you have accepted, and for which you have stood firm; |
2 By which also you are saved if you keep in remembrance that very word which I have preached to you, and if your conversion has not been in vain. |
3 For I delivered to you first of all that which I had also received, that Christ died for our sins according to the scriptures; |
4 And that he was buried, and that he rose again on the third day according to the scriptures: |
5 And that he appeared to Cephas, then to the twelve: |
6 After that, he appeared to more than five hundred brethren at once; of whom a great many are still living though some are dead. |
7 And after that, he appeared to James; then to all the apostles. |
8 And last of all he appeared to me also, ignorant and imperfectly developed as I was. |
9 For I am the least of the apostles, and I am not worthy to be called an apostle, because I persecuted the church of God. |
10 But by the grace of God I am what I am: and his grace that is in me has not been in vain; for I labored more abundantly than them all: yet not I, but God's grace that is within me. |
11 Therefore whether it were I or they, so we preached and so you believed. |
12 Now if it is preached that Christ rose from the dead, how can some say among you that there is no resurrection of the dead? |
13 And if there is no resurrection of the dead, then Christ also has not risen: |
14 And if Christ is not risen, then is our preaching in vain, and your faith is also in vain; |
15 And we are also found false witnesses of God; because we have testified of God that he raised up Christ when he had not raised him. |
16 For if the dead rise not, then neither did Christ rise: |
17 And if Christ did not rise, your belief is in vain; and you are yet in your sins. |
18 And also, then, those who have died in Christ have perished. |
19 If in this life only we have hope in Christ, then we are of all men most miserable. |
20 But now we know Christ is risen from the dead and become the first-fruits of those who have died. |
21 For since by man came death, by man came also the resurrection of the dead. |
22 For as in Adam all die, even so in Christ shall all be made alive. |
23 But every man in his own order: Christ the first-fruits; afterward they who belong to Christ at his coming. |
24 Then will come the end, when he shall have delivered up the kingdom to God, even the Father; when he shall have put down all rule, and all authority, and power. |
25 For he must reign till he has put all enemies under his feet. |
26 And the last enemy that shall be destroyed is death. |
27 For he has put all things under his feet. But when he said all things are put under him, it is clear that he, who put all things under him, is excepted. |
28 And when all things shall be subdued unto him, then shall the Son also himself be subject unto him who put all things under him, so that God may be all in all. |
29 Else, what shall they do who are baptized for the dead, if the dead rise not at all? Why are they then baptized for the dead? |
30 And why do we continue to stand in danger every hour? |
31 I swear by your pride, my brethren, which I have in our LORD Jesus Christ, I die daily. |
32 If, after the manner of men, I were thrown to wild beasts at Eph'e-sus, what good would come to me, if the dead rise not? Let us eat and drink for tomorrow we die. |
33 Do not be deceived: evil communications corrupt good manners. |
34 Awake your hearts to righteousness and sin not; for some have not the knowledge of God: I say this to your shame. |
35 But some of you will say, How are the dead raised up? And with what body do they come? |
36 Thou fool, the seed which you sow, is not quickened, except it die. |
37 And that which you sow is not the body that shall be, but the bare grain; it may chance to be of wheat or barley, or some other seed. |
38 But God gives it a body as it has pleased him, and to every seed, its own natural body. |
39 All flesh is not the same flesh: but there is one kind of flesh of men, another flesh of beasts, another of birds, and another of fishes. |
40 There are also celestial bodies and bodies terrestrial: but the glory of the celestial is one, and the glory of the terrestrial is another. |
41 There is one glory of the sun, and another glory of the moon, and another glory of the stars: for one star differs from another star in glory. |
42 So also is the resurrection of the dead. It is sown in corruption; it is raised in incorruption: |
43 It is sown in dishonor; it is raised in glory: it is sown in weakness; it is raised in power: |
44 It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body, and there is a spiritual body. |
45 And so it is written, The first man Adam was made a living soul; the last Adam was made a quickening spirit. |
46 Howbeit, that was not first which is spiritual, but that which is natural; and afterward that which is spiritual. |
47 The first man is of the earth, earthy: the second man is the LORD from heaven. |
48 As is the earthy, such are they also that are earthy: and as is the heavenly, such are they also that are heavenly. |
49 And as we have borne the image of the earthy we shall also bear the image of the heavenly. |
50 Now this I say, my brethren, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of God; neither does corruption inherit incorruption. |
51 Behold, I tell you a mystery; We shall not all die, but we shall all be changed, |
52 In a moment, in the twinkling of an eye, at the last trump: for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and we shall be changed. |
53 For this corruptible must put on incorruption, and this mortal must put on immortality. |
54 So when this corruptible shall have put on incorruption, and this mortal shall have put on immortality, then shall be brought to pass the saying that is written, Death is swallowed up in victory. |
55 O death, where is your sting? O grave, where is your victory? |
56 The sting of death is sin; and the strength of sin is the law. |
57 But thanks be to God, who has given us the victory through our LORD Jesus Christ. |
58 Therefore, my beloved brethren, be steadfast, unmoveable, always abounding in the work of the LORD, for as much as you know that your labor is not in vain in the LORD. |
1-е до коринтянРозділ 15 |
1 CorinthiansChapter 15 |
1 |
1 MOREOVER, my brethren, I declare to you the gospel which I preached to you, and which you have accepted, and for which you have stood firm; |
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп. |
2 By which also you are saved if you keep in remembrance that very word which I have preached to you, and if your conversion has not been in vain. |
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням, |
3 For I delivered to you first of all that which I had also received, that Christ died for our sins according to the scriptures; |
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням, |
4 And that he was buried, and that he rose again on the third day according to the scriptures: |
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м. |
5 And that he appeared to Cephas, then to the twelve: |
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли. |
6 After that, he appeared to more than five hundred brethren at once; of whom a great many are still living though some are dead. |
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам. |
7 And after that, he appeared to James; then to all the apostles. |
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові. |
8 And last of all he appeared to me also, ignorant and imperfectly developed as I was. |
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву. |
9 For I am the least of the apostles, and I am not worthy to be called an apostle, because I persecuted the church of God. |
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона. |
10 But by the grace of God I am what I am: and his grace that is in me has not been in vain; for I labored more abundantly than them all: yet not I, but God's grace that is within me. |
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували. |
11 Therefore whether it were I or they, so we preached and so you believed. |
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих? |
12 Now if it is preached that Christ rose from the dead, how can some say among you that there is no resurrection of the dead? |
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес! |
13 And if there is no resurrection of the dead, then Christ also has not risen: |
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! |
14 And if Christ is not risen, then is our preaching in vain, and your faith is also in vain; |
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. |
15 And we are also found false witnesses of God; because we have testified of God that he raised up Christ when he had not raised him. |
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! |
16 For if the dead rise not, then neither did Christ rise: |
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах, |
17 And if Christ did not rise, your belief is in vain; and you are yet in your sins. |
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись! |
18 And also, then, those who have died in Christ have perished. |
19 |
19 If in this life only we have hope in Christ, then we are of all men most miserable. |
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних. |
20 But now we know Christ is risen from the dead and become the first-fruits of those who have died. |
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих. |
21 For since by man came death, by man came also the resurrection of the dead. |
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, |
22 For as in Adam all die, even so in Christ shall all be made alive. |
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу. |
23 But every man in his own order: Christ the first-fruits; afterward they who belong to Christ at his coming. |
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу. |
24 Then will come the end, when he shall have delivered up the kingdom to God, even the Father; when he shall have put down all rule, and all authority, and power. |
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“ |
25 For he must reign till he has put all enemies under his feet. |
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться, |
26 And the last enemy that shall be destroyed is death. |
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все. |
27 For he has put all things under his feet. But when he said all things are put under him, it is clear that he, who put all things under him, is excepted. |
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все. |
28 And when all things shall be subdued unto him, then shall the Son also himself be subject unto him who put all things under him, so that God may be all in all. |
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться? |
29 Else, what shall they do who are baptized for the dead, if the dead rise not at all? Why are they then baptized for the dead? |
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки? |
30 And why do we continue to stand in danger every hour? |
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім. |
31 I swear by your pride, my brethren, which I have in our LORD Jesus Christ, I die daily. |
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“ |
32 If, after the manner of men, I were thrown to wild beasts at Eph'e-sus, what good would come to me, if the dead rise not? Let us eat and drink for tomorrow we die. |
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї! |
33 Do not be deceived: evil communications corrupt good manners. |
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором! |
34 Awake your hearts to righteousness and sin not; for some have not the knowledge of God: I say this to your shame. |
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“ |
35 But some of you will say, How are the dead raised up? And with what body do they come? |
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре. |
36 Thou fool, the seed which you sow, is not quickened, except it die. |
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого, |
37 And that which you sow is not the body that shall be, but the bare grain; it may chance to be of wheat or barley, or some other seed. |
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його. |
38 But God gives it a body as it has pleased him, and to every seed, its own natural body. |
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб. |
39 All flesh is not the same flesh: but there is one kind of flesh of men, another flesh of beasts, another of birds, and another of fishes. |
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним. |
40 There are also celestial bodies and bodies terrestrial: but the glory of the celestial is one, and the glory of the terrestrial is another. |
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою! |
41 There is one glory of the sun, and another glory of the moon, and another glory of the stars: for one star differs from another star in glory. |
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає, |
42 So also is the resurrection of the dead. It is sown in corruption; it is raised in incorruption: |
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає, |
43 It is sown in dishonor; it is raised in glory: it is sown in weakness; it is raised in power: |
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. |
44 It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body, and there is a spiritual body. |
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий. |
45 And so it is written, The first man Adam was made a living soul; the last Adam was made a quickening spirit. |
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. |
46 Howbeit, that was not first which is spiritual, but that which is natural; and afterward that which is spiritual. |
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь. |
47 The first man is of the earth, earthy: the second man is the LORD from heaven. |
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. |
48 As is the earthy, such are they also that are earthy: and as is the heavenly, such are they also that are heavenly. |
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити. |
49 And as we have borne the image of the earthy we shall also bear the image of the heavenly. |
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. |
50 Now this I say, my brethren, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of God; neither does corruption inherit incorruption. |
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, — |
51 Behold, I tell you a mystery; We shall not all die, but we shall all be changed, |
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось! |
52 In a moment, in the twinkling of an eye, at the last trump: for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and we shall be changed. |
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. |
53 For this corruptible must put on incorruption, and this mortal must put on immortality. |
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“! |
54 So when this corruptible shall have put on incorruption, and this mortal shall have put on immortality, then shall be brought to pass the saying that is written, Death is swallowed up in victory. |
55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? |
55 O death, where is your sting? O grave, where is your victory? |
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н. |
56 The sting of death is sin; and the strength of sin is the law. |
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. |
57 But thanks be to God, who has given us the victory through our LORD Jesus Christ. |
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі! |
58 Therefore, my beloved brethren, be steadfast, unmoveable, always abounding in the work of the LORD, for as much as you know that your labor is not in vain in the LORD. |